Как кажется порой нам, что так уж мы важны.
Что можем в жизни счастье себе приобрести,
И как порой смешно нам,смотреть в конец пути.
Ведь думаем, что знаем, всю жизнь мы наперед,
Ничто не потеряем и все мы сбережем.
Действительность реально, открыла нам глаза,
Что мы не можем в мире,
так, как боги, творить свои дела….
Что жизнь порой нелепо приносит свой сюрприз,
И тут мы убеждаемся, что это наш каприз…
И мы совсем не боги, а просто - люди мы,
Мы просто человечки и просто смертны мы….
Вот так в процессе жизни открыли нам глаза,
И мелкие проблемы и трудности, дела….
Познали в полной мере, что есть порой любовь….
Когда она мирская – ее ты не поймешь….
Ведь много в ней обмана и скрытности и лжи,
Оберегаем сердце от боли и вражды….
Вот так мы рушим счастье, теряем свой покой…
А можем жить иначе, отступит горе, боль…
Алла Пудовкина,
г. Углегорск Россия
Пудовкина Алла.. Живу я на Сахалине, в небольшом городе Углегорске.. писать стихи я начала недавно,в октябре 2005 года... но в них выражены мои чувства, переживания, жизнь.. Благодарность Господу за новую жизнь, за познание истины и за Его бесконечную и безграничную любовь... e-mail автора:alla-pudovkina@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 10945 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 2,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
